Skip to content

 

Приготування до сповіді
Неділя, 29 травня 2011   |  Написав Дмитро

Перша заповідь

Чи віруєте в Бога так, як навчає цього свята Церква?

Чи не згрішили невір’ям у Божий промисел, чуда?

Чи не маєте яких-небудь сумнівів відносно православного вчення, Святих Тайн, служінь, обрядів, і чи не притримувалися якогось тайного розколу?

Чи шануєте, згідно із вченням Церкви, Святих Ангелів та угодників Божих і особливо Матір Божу, чи закликаєте їх, як Божих посередників, молитися за себе перед Всевишнім?

Чи не закликали колись на поміч собі злих духів, не робили заклинань, чи не радилися з ворожками та волхвами?

Чи не вірили у сни, гадання, зустрічі, прикмети, гороскопи та якісь інші забобони?

Чи не любите читати книги, переглядати фільми противні вченню віри та чеснотам моралі, займатися подібними розмовами?

Чи не лінувалися повчатися істинам віри і закону Божого, чи не відносилися з погордою або високомірністю до книг Святого Писання та повчань святих отців?

Чи стараєтеся, щоб пізнання про Бога проникло в серце та реалізувалося в житті?

Чи не любите чогось сильніше за Бога, і чи готові, для сповнення святої волі Божої, пожертвувати всім земним і навіть самим собою?

Чи не надіялися на когось або на щось, забуваючи про Бога?

Чи не прогрішили, надіючись лише на свої здібності, силу, працю, чесноти, багатство… а не на милість і поміч Божу?

Чи не відкидали коли не-будь істини, особливо, коли вона стосується правд віри, і чи не стверджували чогось проти совісті?

Чи не розчаровувалися у своєму спасінні та милосерді Божому?

Чи не надіялися спастися, покладаючись лише на одну віру і милосердя Боже, не турбуючись зі своєї сторони про досконале життя і забуваючи правосуддя Боже?

Чи дякували Богу за все від чистого серця і чи не осуджували справ Його творіння і промислу?

Чи не прогрішили браком відданості волі Божій, нетерпеливістю і наріканням у хворобі, нещасті і взагалі при різних важких обставинах життя?

Чи не згрішили догоджаючи людям у нечестивих справах, на шкоду іншим, і взагалі з порушенням заповідей Божих?

Перша заповідь, забороняючи визначені гріхи, зобов’язує нас:

а) здобувати правильне знання про Бога і Його Волю;

б) вірувати в Бога;

в) надіятися на Нього;

г) любити Його із досконалою відданістю Його волі, з благоговінням чи синівським страхом, щоб не образити Його чим не будь.

Чи ти стараєшся розкрити в собі ці чесноти?

Друга заповідь

Чи не уподібнили Богу яких-небудь створених Ним сутностей, і чи не говорили про земні предмети, що їх «обожнюєте»?

Чи не вважали за ідолопоклонство поклоніння перед святими іконами, мощами, чи не відносилися до них без належної поваги?

Чи маєте вдома святі ікони Господа нашого Ісуса Христа, особливо Його розп’яття, ікони Матері Божої та угодників Божих?

Чи носите на собі Святий Хрест, чи правильно зображаєте хресне знамення на собі?

Чи не погорджуєте святими речами, такими, як освячена вода, просфора…?

Чи не прогрішили фальшивою вдаваною набожністю для досягнення яких-небудь земних вигод, не думаючи про служіння Богу?

Чи не прогрішили стидливістю показатися набожним, наприклад: перехреститися, молитися в оточенні мирських людей, захищати славу Імені Божого або священні предмети перед людьми нечестивими?

Чи не згрішили віддавшись у рабство якій-небудь спокусі, таким як пияцтву, неприборканій пристрасті, користолюбству, гордості…?

Чи не прогрішили ставши рабом духу часу, мирським і модним звичаям з порушенням заповідей Божих, із втратою чистоти совісті і славного звання християнина?

Третя заповідь

Чи не клялися Іменем Господнім без потреби, легковажно?

Чи не вживали у клятві та присязі хитрості й лукавства, роздумуючи про зовсім інше, ніж про те, про що говорили на словах, і те, що від вас вимагалося?

Чи не клялися часто якимось іншим способом, наприклад: іменем святих, душею своєю, життям і здоров’ям…? Господь повчає нас, віруючих в Нього, завжди прямо стверджувати істину або відкидати неправду, говорити правду і не говорити неправди; усяке ж посилення посередництвом якого-небудь божіння наперед є від лукавого. (Мф. 5, 34,37)

Чи не примушували когось до божіння і клятви попусту, у дрібницях?

Чи не порушили, якої-небудь клятви та присяги, чи не давали якого-небудь обіту Богу і святим Його, який ще не виконаний?

Чи не порушували обітниці даної людині іменем Божим, або святих Його?

Чи не згрішили богохульством, або грубими словами проти Бога?

Чи не згрішили свідомо або несвідомо кощунством, тобто висміюванням яких-небудь предметів, або слів Святого Письма, перетворюючи їх на жарт?

Чи не прогрішили погордою до благочестя і людей благочестивих, або насмішками над їх благочестям, називаючи їх ханжами?

Чи на вживали Імені Божого дуже часто, без потреби, без належного до нього благоговіння, особливо ж у жартах, в немудрих казках і піснях?

Чи не вживали у подібних випадках імені Божої Матері, святих ангелів та угодників Божих?

Чи не закликали Бога а також святих Його у злих справах або забавах?

Четверта заповідь

Чи належно шануєте неділю і святкові дні, відвідуєте храм, читаєте і слухаєте Слово Боже, інші благочестиві книги?

Чи не оскверняли святість неділі і святкових днів відвідуванням видовищ, бенкетів, ігор… ?

Чи часто відвідуєте храм Божий?

Чи не ходите в храм насильно або із за цікавості а не по сердечному бажанню брати участь у спільній християнській молитві і сподобитися Благодаті Божої?

Чи не прогрішили неблагоговійним стоянням в церкві на молитві: неуважністю до читання і співу церковного, блуканням думок, або суєтними розмовами та сміхом в церкві і т. ін. ?

Чи не пропускаєте через лінивство належних ранніх, вечірніх молитов, перед прийняттям і після прийняття їжі? І перед початком усякої справи потрібно просити у Бога благословення і допомоги, після закінчення ж справи необхідно дякувати за послану допомогу чи успіх в роботі.

Взагалі чи не лінувалися молитися? Молитва є дихання нашої душі; як тіло без повітря, так і душа без молитви не може жити життям благочестивим.

Чи дотримуєтеся призначених Церквою постів? Постячи тілесно, потрібно поститися і духовно. І той, хто по немочі єства свого або в похилому віці не може дотримувати в усій строгості тілесного посту, - повинен поститися постом духовним, доступним для кожного який полягає у стриманні від осуду, у вгамуванні пристрастей та гріховних нахилів, у поданні милості тим, в кого все життя є один неперервний піст.

Чи не ухилялися на довгий час від Святого Причастя для очищення душі – через байдужість до свого спасіння?

Чи не приступали з нечистою совістю без належного приготування і благоговіння до причастя Святих Тайн?

Чи не перешкоджали кому-небудь сповняти християнський обов’язок посту і взагалі, обов’язкові для кожного, настанови Церкви?

Чи не лінувалися працювати у будні дні? Чи не проводили їх у розпусті, розсіяності, постійних забавах і бенкетах?

П’ята заповідь

Чи не прогрішили не пошануванням батьків, непослухом їм, не доглядаючи за ними в часі старості, хвороби, не згадуючи їх в молитві за життя і після смерті?

Чи не були до них холодними, жорстокими, чи не обманювали їх, чи не осуджували поза очі, взагалі чи не ображали їх чимось і чи щиро все для них робили?

Чи не згрішили чим-небудь проти тих, хто в різних відношеннях займає для кожного місце батьків?

Чи шануєте і коритеся духовній та світській владі?

Чи любите свою батьківщину, чи не холоднокровні до неї і не зраджуєте їй в чомусь ради своєї користі або на користь іншого народу?

Чи не маєте ненависті, заздрості, гордості і непокори проти своїх наставників, пастирів Церкви і взагалі духовного та монашого чину?

Чи не прогрішили нарікаючи та осуджуючи їх?

Чи не згрішили холодністю до своїх родичів, ненавистю або заздрістю до декого з них?

Чи не маєте ненависті, не допускаєте жорстокості та несправедливості до своєї дружини (чоловіка)?

Чи не маєте жорстокості або й заздрості до власних дітей, чи не робили несправедливого поділу між ними, чи молилися за них до Бога?

Чи виховували їх у законі та страху Божому, дбали про їх навчання та виховання, не подавали поганого прикладу своєю розмовою та життям?

Чи не робили поблажок дітям або чи не були з ними жорстокими?

Чи не робили на догоду батьків або начальників чогось противного заповідям Божим?

Чи не згрішили (начальник, вчитель…) не дбаючи про добробут і спасіння своїх підопічних попускаючи їм бідувати, блудодіяти, вмирати, чи жорстокими вчинками не ображали їх?

Шоста заповідь

Чи не умертвили кого-небудь волею чи неволею, яким би то не було способом…?

Чи не брали участі у подібних справах поставляючи, продаючи смертоносну зброю, приховуючи злочинця?

Чи не знищували дитини у своєму лоні?

Чи не попустили людині загинути від утоплення, вогню, від рук злодія?

Чи не сприяли прискоренню смерті людини наражаючи її на небезпечні для життя випадки та хвороби, утисками, відбираючи засоби для проживання, (особливо вдовиць, сиріт, і взагалі людей бідних, хворих і безпомічних) виснаженням сил і здоров'я важкою роботою та поганим харчуванням, затримуючи платню?

Чи не доводили когось через надмірну скорботу до передчасної смерті?

Маючи можливість допомогти хворому, чи не допустили по своєму лінивству, необережності, небажанню або корисливості померти йому?

Чи не довели когось переслідуванням, пригнобленням… до самогубства?

Чи не радили комусь накласти на себе руки?

Чи не упустили нагоди відрадити іншого від самогубства?

Чи розборонювали сварки та бійки?

Чи не маєте вади затівати сварки, бійки, чи не маєте жаги мстити?

Чи не пошкодили чиєсь здоров’я у бійці?

Чи не вбивали без потреби тварин і чи не любите їх мучити?

Чи не образили когось суєтним гнівом, норовливістю, злослів’ям, ненавистю, або чимось іншим, що приводить людину до великого смутку, через який нищиться здоров’я і скорочується життя?

Чи не вбивали людини грубим словом, чи не обзивали дияволом ?

Чи не ворогуєте зараз із кимось, чи не злопам’ятні?

Важким гріхом є вбивство душі, коли хтось вчить і заохочує інших до гріховних справ, або ж явно спокусливим прикладом і словами приводить інших до гріха. Чи не згрішили в цьому?

Чи ніколи не думали про самогубство?

До самогубства відносяться і ті випадки, коли хтось знищує своє тіло повною бездіяльністю, особливо переїданням, пиятикою, а також хто не бережеться від заразних хвороб, не лікується в лікарів а звертається до людей нечестивих… Чи не маєте і ви гріха в цьому?

Умертвіння душі за життя тіла здійснюється такими гріхами, які назавжди лишають її благодаті Божої: вперте противлення правді, озлобленість в гріхах, закам’янілість в нерозкаянні, розпач. Чи не заволодів і вами один із цих гріхів?

Шоста заповідь забороняє шкодити життю та добробуту ближнього водночас накладає обов’язки:

а) допомагати бідним;

б) полегшувати стан нещасних;

в) не тільки нікого не ображати ні словом, ні ділом, але обходитися з усіма смиренно, з повагою, дружелюбно, настановляючи на добро;

г) примиряти ворогуючих і самому примиритися з ображеними;

д) кривду терпеливо зносити, прощати всім і творити добро навіть своїм ворогам.

Чи ви стараєшся про виконання цього?

Сьома заповідь

Цією заповіддю забороняються усі роди нечистоти. Чи не впали й ви у такий гріх?

Про кровозмішання, мужоложство, скотоложство, по апостолу (Ефес. 5,12; Рим. 1,27) соромно й говорити; на жаль, бувають і такі гріхопадіння; однак, взагалі на сповіді без перебору про таке не слід запитувати, потрібно розумно доводити людину, яка розкаюється до того, щоб вона сама призналася у своїх гріховних падіннях.

Противні цій заповіді: пристрасні цілунки, похітливе оглядання, задивляння на красиві обличчя із жагою пристрасті, сквернослів’я, блудні пісні, безсоромні порухи тіла, загравання, насолода нечистими мріями і довільною пристрасною жагою. Чи не грішні й ви в чомусь такому?

Цією заповіддю забороняється і все те, що запалює пристрасть і налаштовує до тілесної нечистоти, тобто: розкіш, лінивство, безпечність, пересиченість в їжі і питті, особливо п’янство, читання спокусливих книг, переглядання спокусливих картин, газет, журналів, фільмів, фотографій, гульбища, спокусливі видовища і зібрання, танці, надмірні гоніння за модою з метою подобатися і спокушати інших. Чи не грішні і ви в чомусь цьому?

Чи не допомагали іншим в задоволенні їх плотської похоті?

Чи не схилили кого-небудь до гріха: чи не спокусили, збезчестили та запалили пристрастю невинну душу, чесну вдовицю, чи не зманювали жінки від чоловіка…?

Ті, хто ще не в шлюбі, взагалі повинні тримати себе у дівстві, чистоті і цноті. Ніколи не можна забувати, що наші тіла є храмами Святого Духа, який живе у нас, що вони святі через таїнства церкви, тому, як можна за висловом святого апостола Павла (1 Кор. 6,15) «Члени Христові робити членами блудниці? Нехай цього не буде»!

Із поняттям строгої цнотливості, яка вимагається законом Божим і здоровим глуздом не співпадає і надмірна прив’язаність, непоміркованість у тілесних задоволеннях між подружжям. Чи не допускали і ви чогось?

Важко грішать одружені, коли вступають у плотські стосунки з іншими. Чи не згрішили і ви таким?

Чи не порушували ще чимось подружню вірність і любов?

Чи вважаєте своїм обов’язком турбуватися про моральну безпеку свого чоловіка(дружини)?

Чи не довів чоловік своєї дружини до блуду догоджанням або своєю поганою поведінкою?

Християнам особливо заповідається шанувати союз любові і вірності на взірець духовного шлюбу Христа з Церквою. Не слід забувати, що при шлюбуванні даються клятви перед Богом, і те, що Бог осміяним не буває.

Восьма заповідь

Цією заповіддю забороняється відбирати у кого-небудь що-небудь явно та насильно, а також привласнювати собі чужої власності таємно неправдою (наприклад, - фальшивим письмовим документом, недомірюванням, недоважуванням, недорахуванням, фальшивими грошима, продажею поганого товару замість хорошого, при винаймі і купівлі – порушенням умов, безсовісним вимаганням, виманюванням, затриманням зарплати …)

 

Чи не згрішили крадіжкою церковного, тобто святотатством?

Чи не крали речей або грошей спільних, або з місця роботи?

Чи не використовували для своїх потреб речей церковних або громадських?

Чи не приховували злодія?

Чи не приймали чогось краденого, або чи не купляли чогось, знаючи що воно вкрадене?

Чи не завдавали шкоди майну ближнього?

Чи не брали надто великої платні за роботу та послуги у випадку крайньої біди ближнього?

Чи не випасали свою худобу на чужому полі?

Чи не згрішили беручи взятки?

Чи за взятки не перекручували справи виставляючи праведне за неправедне і навпаки?

Чи за гроші не купляли собі посади… ?

Чи не робили з неправедного для родичів і через прохання праведним?

Чи не звільняли когось несправедливо з роботи по своїй владі?

Чи не заважали комусь робити добре чесне діло, особливо громадське?

Чи не лінувалися виконувати взяті на себе обов’язки, або чи не виконували їх абияк?

Чи не видавали себе хворим, або не посилалися на видумані сімейні обставини, щоб не виконувати своїх обов’язків і служби?

Чи не згрішили неспівчуваючи нещасним, будучи немилосердним до бідних, не подаючи милості і допомоги тим, хто потребує її?

Чи турбувалися про хворих та нещасних і взагалі, чи допомагали у потребі тим, кому могли допомогти?

Чи не згрішили тунеядством, вдаючи з себе хворого й бідного щоб не працюючи жити милостинею, або задарма получаючи платню, хоч обов’язків своїх не сповняли належним чином?

Чи не згрішив скупістю на шкоду своєму здоров’ю, або своїх домашніх?

Чи не тратили своє майно на лишню розкіш, п’янство, гру в карти і взагалі на невпорядковане життя?

Чи старалися використовувати на користь ближніх дані від Бога таланти?

Восьма заповідь забороняє перераховані гріхи і наказує протиставляти їм чесноти:

а) безкорисливість;

б) вірність;

в) справедливість;

г) милосердя до бідних;

д) сприяння вигоді і добробуту інших по можливості.

Чи стараєтеся розвивати у собі ці чесноти?

 

Дев’ята заповідь

Чи не говорили на кого-небудь неправди в суді, перед начальством і батьками?

Чи не приховували правди перед судом, начальством, батьками, особливо, коли цього вимагали під присягою і цілуванням Євангелія та Хреста Господнього?

Чи не відкривали істини на шкоду іншому виключно через злість?

Через гнів або безпідставні підозри, чи не викривали чужих пороків і слабостей в суспільстві, щоб очорнити добре ім’я і честь ближніх?

Чи не маєте вади підслуховувати, підглядати, нашіптувати?

Чи не любите слухати плітки і по них судити про людей?

Чи не переносили пліток з дому в дім, чи не поширювали видуманих ким би це не було новин, особливо шкідливих?

Чи не любите сварити людей, наговорюючи одному на іншого?

Чи не любите категорично відзиватися про інших, пересміювати їх і перекручувати в погану сторону слова і поступки їхні?

Чи не підозрювали когось відносно нечистоти його життя?

Осуджуючи кого-небудь в думках або й словами за якісь слабості, чи не вважали себе кращим за інших? Осуджуючий перебирає право суду, яке належить тільки одному Богові, а тому ображає Творця. Бачачи та чуючи про гріхи іншого, потрібно оглядатися на своє власне життя, старатися направити тих, хто грішить і молитися Богу за них та про визволення себе від гріхів.

Чи не любите займатися підлабузництвом – в очі хвалити а по за очі осуджувати?

Чи не лицемірите і не прикидаєтеся у своїй поведінці, роблячи добро тільки на показ перед людьми, а не по-совісті перед Богом?

Чи не вважаєте і не називаєте чужих добрих справ злими, наприклад: набожність – лицемірством, фарисейством …?

 

Ця заповідь забороняє: різні пересуди, двоєдушність, плітки, насмішки, остроти на рахунок інших, - особливо злонамірне нашіптування, лицемірне поводження з іншими, облесливість і догоджання перед начальством, і взагалі суєтне пустослів’я. Чи не згрішили і ви подібним?

На противагу цим гріхам, дев’ятою заповіддю подаються чесноти: прямодушність, щирість, простота, вірність, правдивість, повага, обережність у словах і мудра мовчазність, охорона, захист честі і доброго імені ближнього. Чи ви стараєтеся мати такі чесноти?

Десята заповідь

Чи не заздрите ви комусь в чому не-будь, особливо в духовних даруваннях?

Чи не радієте чужому нещастю?

Чи не бажаєте комусь зла, хвороби, смерті?

Чи не мучитеся від чужого щастя?

Чи не домагаєтеся посилено для себе почестей від інших, догоджання, похвали?

Чи не погорджуєте своїми ближніми, вважаючи себе кращим і достойнішим за них?

Чи не любуєтеся самі собою, не вихваляєтеся своїми даруваннями, пізнаннями, заслугами і чеснотами, явно або ж хитрим способом?

Десятою заповіддю забороняються злі бажання і з ними нерозумні помисли, супротивні любові до ближнього, тому що:

а) злі бажання і думки оскверняють душу, роблять її неблагоприємною Богу (Притч. 15,26);

б) від них, як від насіння походять справи гріховні (Матвія 15.19; Якова 1.14, 15)

Чи стараєтеся подавляти в собі різного роду злі бажання і помисли?

Корінь всіх гріховних думок, пожадань і породжених ними дій є самолюбство. Через спотворений напрямок трьох головних сил нашої душі – розуму, волі і серця воно шукає собі задоволення, замість Бога в області чуттєвого життя. Самолюбство проявляється в самозвеличенні або в гордості, в корисливості і догоджанні тілу. З нього, як від родоначальника походять усі інші пристрасті, грішні думки, бажання, слова і справи з усіма наслідками - хворобами душевними і тілесними, і смертю дочасною та вічною.

Тілесній похоті протиставляють: стримання, цноту, скромність у словах та вчинках, чистота серця; корисливості ж протилежні: безкорисність, щедрість, милостиня; гордості протилежне смирення – основа всіх чеснот; самолюбству протиставляють чисту любов із самопожертвою – душу всіх чеснот, вершину моральної досконалості; звідси й походять усі чесноти. Чи стараєтеся придбати ці чесноти?

Заключні запитання

Чи не пригадуєте ще яких-небудь гріхів?

Чи не прощаєте, не виправдовуєте своїх злих діл?

Чи стараєтеся уникати робити гріхи?

Чи залишили ті гріхи у яких раніше каялися і в яких обіцяли виправитися?

Чи маєте сердечне бажання і твердий намір надалі уникати тих гріхів, у яких тільки-що розкаялися?

Чи не тяготить, не тривожить ще щось вашу совість?

Запитання на сповіді отроків

Чи ти знаєш молитви: «Вірую…», «Отче наш…», і 10 заповідей?

Чи молишся Богу зранку, увечері, чи закликаєш із благоговінням на допомогу Бога перед початком всякої справи?

Чи не промовляєш Ім’я Боже надаремно, без пошани, в жартах, особливо чи не підтверджував брехні клянучись Богом?

Чи не лінувався в дні недільні та святкові ходити в церкву, і чи не проводиш цих днів грішніше від буднів?

Чи шануєш, не кривдиш своїх батьків, чи не ображаєш їх непослухом, відсварюванням? А також священиків, начальників, наставників і взагалі старших за тебе?

Чи не образив когось в сварці, бійці, чи не побив когось?

Чи не бив без причини тварин?

Чи не сварив кого-небудь, особливо брудними словами?

Чи не лінувався вчитися і взагалі займатися справами, чи не любиш байдикувати?

Чи не вкрав, не затаїв, не відібрав від когось якої-небудь речі?

Чи не осуджував когось, чи не говорив про кого-небудь неправди, чи не брехав комусь?

Чи не заздрив комусь у чомусь, чи не бажав комусь зла?

Чи не тримаєш на когось злоби та ненависті? Все це забороняв Господь Бог ще в Старому Завіті. Господь Бог наш Ісус Христос дав для нас нові досконаліші заповіді. Він говорить: Блаженні вбогі духом, тобто смиренні серцем. А ти не любиш гордитися і хвалитися своїми здібностями, красою чи походженням?

Спаситель вчить: блаженні плачучі, (за гріхи свої). А ти коли згрішив, чи жалів про це, чи бажав скоріше покаятися, щоб більше не повторяти цього гріха? Господь вчить нас бути смиренними. Чи ти не буваєш гнівливим, сердитим, роздратованим?

Блаженні плачучі і прагнучі правди… А ти часто думаєш про те, щоб бути в числі виправданих Господом, стати колись по Його правиці, чи стараєшся для цього прикрасити себе чеснотами?

Чи допомагаєш ти потребуючим, коли можеш?

Чи ти подаєш милостиню?

Чи ти прислуговуєш хворим, коли випадає така нагода?

Чи втішаєш ти засмучених словом, чи намагаєшся бути милостивим, за заповіддю Господньою: «блаженні милостиві, бо помилувані будуть»?

Господь сказав ще: блаженні миротворціА ти прощав тих, хто образив тебе, просив прощення у тих, кого сам образив?

Блаженні чисті серцем… А ти не допускав у своє серце безсоромних пожадань, не насолоджувався думками про сороміцькі справи?

Чи не здійснив на ділі якогось страшного гріха?

Чи не маєш ще про що розповісти, те, яке тягарем висить у твоїй душі?

Не стидайся і не бійся каятися, а стидайся грішити, і бійся на Страшному Суді явитися нерозкаяним! Тепер Суддя твій, Господь Ісус Христос, - Суддя милостивий не бажаючий «смерті грішника, але щоб він навернувся і живим був» . Ото ж, чи не пам’ятаєш за собою ще яких-небудь гріхів?

Тепер дякуй Господу, який сподобив Тебе покаятися, і після цього старайся жити краще ніж раніше, не повторюй колишніх гріхів, старайся не тільки не гнівити Бога порушенням заповідей Господніх гріхами, але догоджати Йому добрими ділами, які тільки можеш робити.

Запитання на сповіді малолітніх

Які ти знаєш молитви?

Чи ти щоденно молишся і коли?

Чи ти уважно молишся, а може при молитві ти думаєш не про Бога а про що-небудь стороннє?

Чи закликаєш Бога перед початком всякої роботи?

Як ти хрестишся, чи з пошаною до Бога ставиш на собі хресне знамення?

Чи ти готуєш себе до корисного трудового життя?

Чи вважаєш за гріх жити в лінивстві, не роблячи нічого корисного?

Чи ти стараєшся добре вчитися?

Чи шануєш своїх батьків, слухаєшся їх?

Чи ти слухаєшся старших, чи з пошаною ставишся до них?

Чи ти не впертий, чи на маєш привички все робити по-своєму?

Чи ти не сердишся?

Чи не сваришся сам, чи інших не доводиш до сварок?

Чи не говориш неправди?

Чи не клянешся, не божишся в пустих речах або у брехні?

Чи не покривляєшся комусь, не пересміхаєш когось, особливо дорослих?

Чи не заздриш комусь у чомусь?

Чи ти розумієш те, що людина більше прикрашається розумом, добрими вчинками, ніж модною одежею?

Якщо у тебе є свої гроші, чи не витрачаєш їх лише на лакомства та інші якісь пусті речі?

Чи не брав якої не-будь речі без дозволу?

Чи не бив без потреби якусь домашню тварину?

Чи не сміявся в церкві?

Граючись з друзями, ровесниками, молодшими, чи не ображав, не бив їх?

Чи не зробив ти чогось такого, чого не зробив би, або стидався і боявся зробити перед свідками, батьками?

 

Скільки разів у році слід сповідатися ?

Якщо не їстимете Плоті Сина Людського і не питимете Кров Його, то не матимете в собі життя (Ін. 6, 53).

Церква не дає на це питання однозначної відповіді. Християни перших століть прагнули приступати до Святої Чаші практично щодня. Святий Василій Великий в одному з своїх послань наказував причащатися чотири рази на тиждень, а Іоанн Златоуст називав ухилення від частого Причащання «справою диявола».

З часом норми благочестя мінялися, і далеко не завжди в кращу сторону. В XIX столітті багато російських християн вважали Причастя передсмертним напуттям. Після російської голгофи ХХ-го століття серед християн відродилося прагнення причащатися часто.

Людині, що знає Євангеліє, не треба пояснювати, яка велика Святиня Тіло і Кров Христа, чому без Причастя неможливо успадковувати життя вічне (про це говорив Сам Господь в бесіді з юдеями — Євангеліє від Іоанна, розділ 6). Але православні знають і те, що до Чаші треба приступати після ретельної підготовки — „ говіння”, яка має на меті очистити душу. Тому багато віруючих причащаються рідко, оскільки не можуть знайти сил і часу для тривалого приготування.

Скільки б людина не готувалася, все ж по-справжньому вона не буде гідною Божественних Тайн.

Церква надає вирішувати питання про частоту Причастя священикам, духівникам. Саме з духовним отцем і треба погоджувати, як часто причащатися, як довго і як строго „говіти” перед цим. Різні священики благословляють по-різному, але кожного у міру його сил.

В усякому разі, якщо людина сповідує Православ'я, вона повинна причащатися хоча б п'ять разів в році — по разу у всі багатоденні пости, а також в день тезоіменитства (іменин). Якщо в місцевості немає храму, то потрібно знайти можливість причаститися хоч раз в році, не рідше — інакше можна відпасти від Церкви.

Людям, прагнучим уцерквити своє життя, багато сучасних пастирів рекомендують причащатися від одного до двох разів на місяць. Іноді отці благословляють і часте Причащання, але це швидше виключення, ніж правило.

Звичайно, причащатися не можна для «галочки», ради виконання певних кількісних норм. Таїнство Євхаристії повинне стати для православного християнина потребою душі, без здійснення якої не можна прожити.

 

 

Мощі в церкві Св. Параскеви.

Угодники Божі моліть Бога за нас

Банери сайтів які рекомендуємо відвідувати .

Канони партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви

Святе Письмо

Кодекс Канонів Східних Церков

Церковний календар

Катехизм

Молитовник

Молитва за Україну біля могили борцям за волю України.

Молитва за Україну в День 24-Ї річниці Незалежності України біля могили Борцям за волю України.

Молитва за Україну - Боже великий, єдиний, Нам Україну храни.

Боже великий, єдиний... Молитва в Уневі.

Духовний гімн України "Боже великий єдиний, нам Україну храни..."

Боже великий, єдиний... Молитва в Крилосі.

Молитва за Україну в с.Терновиця.Боже Великий Єдиний - Духовний гімн України.

Молитва за Україну-Боже великий, єдиний, Нам Україну храни.