Сьогодні настав той особливий час, коли ми усі разом будемо молитись до Пресвятої Діви Марії, дякуючи за чисельну допомогу, отримані ласки, за Її постійну опіку над усіма нами. Місяць травень є посвячений Пресвятій Богородиці. Завжди приємно бачити коли наші святині під час маївок є переповнені, коли присутні є діти, молодь.Першу Маївку у цьому році у нашій церкві відслужив протоієрей Тарас Огар. Після якої виголосив проповідь.

"Хотів би вам розповісти одну досить цікаву історію. Вона безпосередньо нам покаже наскільки Пресвята Богородиця нас усіх любить.

Вже традиційно, була відзначена заупокійними панахидами та поминальними заходами, 24 річниця Чорнобильської трагедії у храмах Української Греко-Католицької Церкви Івано-Франківської Єпархії.

Сьогодні два уривки із Святого Письма показують нам двох паралітиків один із них був оздоровлений апостолом Петром, а другий самим Ісусом. Чому ці два фрагменти підібрані для нас в одну неділю? Напевно для того щоби кожен із нас усвідомив наскільки важливо є допомогти своєму ближньому, тим виконуючи одну із заповідей любові.

Сьогодні Свята Мати Церква ставить нам в приклад простих жінок, які за свою вірність Христові сподобились великої ласки бачити Воскреслого Ісуса та більше цього мали можливість доторкнутися до Його Тіла, вони перші принесли цю радісну новину апостолам, які зі страху перед синедріоном закрились в будинку.

У свято Пасхи впродовж Світлої седмиці у храмі біля іконостасу лежить єдиний загальний усім членам Церкви освячений хліб -  артос. На артосі видніється знамено перемоги Христа над смертю – хрест або образ Воскресіння. В перший день Пасхи, після заамвонної молитви, артос освячується особливою молитвою і окроплюється святою водою. У суботу Світлого Тижня після літургії артос розділюється віруючим. Яке ж призначення має артос?

Закінчились дні Світлого тижня. Свята Церква закрила священні ворота церковних вівтарів та спрямувала наші думки та сердечні погляди до того, як зустрів світ вістку про Воскресіння Христове. Напевно, що велика без жодного перебільшення і неосяжна істина Христового воскресіння не могла бути зрозумілою простим, обмеженим людським розумом, а тому й стала для всього людства так званим каменем спотикання та спокус. Саме тут відкривається перед усіма нами велика спокуса – невір’я.

Після богослужінь Великої Суботи вірні наших церков мали вже перед пасхальний настрій. По цілому Івано-Франківську можна було бачити прихожан різних конфесій та церков, які з великодніми кошиками поспішали до своїх святинь на освячення пасхальних страв. Напевно тільки в нашій церкві зберігалась ще ця давня традиція посвячення пасок та інших страв у Великодню Неділю. Тому дехто із ночі у храмі готувався до пасхальних богослужінь, а дехто вже з 5-ї години ранку, цілими родинами з великодніми кошиками, та з добрим святковим настроєм поспішали на Великодні відправи до своєї святині церкви св.влмч.Параскевії.