Гадаринська історія є повна прихованого, глибокого трагізму, який на жаль повторюється у житті в різних видах чи проявах. Сьогодні сучасна людина своїми ідеалами, ідеями відірвалась від неба і гонить від себе Христа.

Отці церкви завжди звертають нашу увагу на те, що пристрасть губить, руйнує людину.

24 квітня 2001 року у присутності Його Святості Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декретів мучеництва, героїчних чеснот та чуд 52 Слуг Божих. Декрети стосувалися 28 Слуг Божих Української Греко-Католицької Церкви. 

Декретом у Ватикані стверджено мучеництво 26 кандидатів архиєпархіального процесу, що завершився у Львові 2 березня 2001 р. Передана зі Львова документація на кожного з них містила життєпис, відомості про мученицьку смерть, а також богословський аналіз його праць (якщо такі були).
Визнано мученицькою смерть Слуги Божого єпископа Миколая Чарнецького та його 24 соратників: єпископів, єпархіальних священиків, монахів та монахинь і одного мирянина. Усі вони постраждали у час комуністичного переслідування в Україні між 1935 - 1973 рр. Також визнано мученицькою смерть о. Емільяна Ковча, який загинув у нацистському таборі Майданек (Польща).

Окремим декретом проголошено мучеництво Слуги Божого Теодора Ромжі, єпископа Мукачівської єпархії ГКЦ.
Іншим декретом проголошено дійсність чуда, що відбулося через заступництво преподобної сестри Йосафати Гордашевської, співзасновниці згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

Знаємо з історії, пам’ять про великих людей, які зробили щось визначне для суспільства завжди вшановували їхні послідовники ставлячи по містах і селах їм пам’ятники, погруддя чи пам’ятні дошки, викарбовуючи для історії їх імена чи подвиги, які вони вчинили за своє життя. Та для нас християн є цікавішим те, що на світі в пам’яті живе незлічима кількість героїв, пам’ять про яких ніколи не згасає, а навпаки вона з дня на день зростає. Цих людей ми називаємо святими. Святий Іван Богослов в об’явленні згадує про них, як про великий натовп, перелічити яких  ніхто не міг. Безсумнівно апостол і євангеліст Іван Богослов говорить саме про них, як про святих. Святий апостол Павло у посланнях до Євреїв говорить про великий соньм святих, яких саме Господь зберіг для нас, щоби ми з вами могли їх наслідувати.

Проте, що серед того вибраного Христового воїнства є присутні українські святі, ми з вами можемо говорити без жодного перебільшення. Власне вони своїм життям та подвигом свідчили про  ті великі цінності, які почерпнули із євангельської  науки Спасителя.

Волею Всевишнього у світі створено мирянський рух «Матері в молитві», де всі матері, з’єднавшись у молитві вимолюють ласки для своїх дітей.

Знаючи що Господь просить приходити до нього через Марію, «Матері в молитві» Івано-Франківської єпархії вирішили робити з’їзди для спільної молитви у відпустових місцях.

12 червня 2010 року, у селі Гошів Долинського деканату відбувся ІІІ з’їзд «Матерів у молитві» на тему «Дитина – дар Божий». Після реєстрації учасників з’їзду виявилося, що присутніх на цьому молитовному зібранні матерів, а також священиків, які приїхали із своїми парафіяльними спільнотами набагато більше ніж сподівались. Понад 600  учасниць зібралися на Ясній Горі перед Пресвятою Богородицею, прославленою на Чудотворній Гошівській іконі на спільну молитву, яка розпочалась о 9 годині ранку. На з’їзді крім івано-франківських спільнот «Матерів у молитві» взяли участь матері із спільнот тернопільської, коломийсько-чернівецької та стрийської єпархій.

В п’ятницю 18 червня святкував свій день народження сотрудник церкви св. влмч. Параскевії  о.Руслан Бабій. Після св.Літургії  із словами привітання до іменника звернувся протоієрей Тарас Огар.

У  минулу п’ятницю в наших календарях ми бачимо, що Українська Греко-Католицька Церква вшановує велику Любов Ісуса Христа – свято Христа Чоловіколюбця.  Спочатку це свято, подібно як і Свято Євхаристії  мало поширення тільки в  Римо-Католицькій Церкві. Культ Серця Христового з часом поширився і в нашій Східній Церкві, богослужіння якої відзначаються глибоким почитанням Божої Любові і Милосердя. Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький, великий знавець і любитель Східного обряду, не вважав що почитання Божої Любові у виді Пресвятого Серця Христового може бути незгідне з духом і практикою нашого обряду, тому його ревно відзначав, а 20-го грудня 1940 року Львівський Архиєпархіальний Собор у своїх рішеннях поручає священикам щороку в третю неділю по Зісланні Святого Духа після Святої Літургії, відчитувати акт посвяти Христовому Серцю, та посвячує йому цілу Львівську Архиєпархію. Згодом це свято дуже поширилось і в інших єпархіях нашої Церкви на теренах Західної України.

Сьогоднішнє свято ще чотири століття тому назад вважали виключно святом Римської Церкви. На Заході була дуже поширена на той час практика і набожність до Божого Тіла - Святої Євхаристії. Наша церква, яка на той час не була в єдності з Вселенською Церквою, мала свою традицію та практику почитання святих тайн, тому в 7 артикулі  переговорів щодо об’єднання Української Церкви з Римом про це безпосередньо згадується :  «Щоб не примушувано нас до процесії на свято Тіла Христового, тобто щоб не накладено нам обов’язку проводити процесії з Найсвятішими Тайнами, бо в нас є інший спосіб почитання Святих Тайн» (1, 398 ст.)

Пропонуємо Вам переглянути відеотрансляцію свята.

Встановлення цього посту можна віднести ще до апостольських часів. В одній із апостольських постанов про встановлення говориться так : «Після п’ятидесятниці святкуйте один тиждень, а потім постіться; бо справедливо буде коли ми будемо святкувати після прийняття від Бога дарів, а згодом поститись для облегшення нашої плоті.»

Перша неділя після П’ятидесятниці Свята Мати Церква вшановує пам’ять Всіх Святих. Якщо ми з вами подивимось на церковний календар, то побачимо, що кожен день у році є присвячений якомусь святому. Церква молитовно згадуючи пам’ять в такий спосіб оспівує подвиг та життєві принципи святих. Але окрім тих, чиї імена ми знаємо, до яких ми молимось є й такі, життя яких ще досліджуються земними інституціями Церкви, Учительський Уряд не проголосив їх Святими, а тому щоби не залишити їх без належної уваги Церква сьогодні урочисто згадує Всіх, хто своїм життям та подвигом прославив свого Небесного Владику.

Після літургії процесійно священики та всі вірні вийшли до могили "Борцям за волю України", де було відслужено панахиду за всіх, хто віддав своє життя за незалежність багатостраждальної нашої Батьківщини.