Пам’ять святих верховних апостолів Петра та Павла наша Церква вшановує 12 липня.  Вшанування святих апостолів почалось відразу ж по мученицькій смерті. Місце де вони були поховані мало велику пошану у перших християн.  У IV столітті святим рівноапостольним Констянтином Великим (+337) у Римі та Константинополі було поставлено пам’ятники на честь святих апостолів. Святкуючи пам’ять святих верховних апостолів Свята Церква прославляє духовну твердість Петра і розум Павла, оспівуючи їх в образі тих, що навертаються і виправляються.

Наше спасіння здійснюється таємничою зустріччю Божої благодаті та нашої власної волі, яка є направленою до Бога. Сьогоднішній уривок Святого Євангелія від апостола Матвія, показує ту благословенну мить у житті двох сліпців та німого, на яку вони очікували все своє життя. Незабутня зустріч з Спасителем змінює їхнє майбутнє.

Народження праведника завжди є великою милістю Бога до людей, тому що саме на праведниках стоїть весь світ. Сьогодні святкуємо пам’ять найбільшого серед народжених на Землі, так говорить Спаситель про свого Предтечу. З Євангелії від Луки довідуємось, що Єлизавета таїлась 5 місяців від людей і власне Пречистій Діві Марії під час Благовіщення відкривається це і Вона відвідує свою родичку. Тут відбувається перша зустріч Голоса та Слова. В лоні своєї матері Єлизавети, святий Іван Предтеча пророкує про прихід Господа, Який ще перебував у лоні Діви Марії. Вони зустрілись на порозі життя і розійшлись до певного часу, щоб знову зустрітись, зростаючи кожен для виконання своєї місії.

7 липня після завершення Божественної Літургії від імені священиків та їхніх родин, церковного комітету та всіх присутніх у храмі парафіян і гостей нашої церкви  о. Тарас привітав з Днем Ангела о.настоятеля митрофорного протоієрея Івана Репелу.

7 липня на свято Різдво Івана Хрестителя, у нашому храмі по завершенню Утренньої з благословення настоятеля церкви св.Параскевії митр.протоієрея Івана Репели, отцями-сотрудниками Тарасом Огаром та Русланом Бабієм було звершено чин освячення та благословення нових Царських Воріт іконостасу, які для нашої святині з нагоди дня своїх іменин поофірував о.настоятель Іван Репела.

28 червня відбулася проща до відпустового місця у селі Зарваниця Тернопільської єпархії в якій взяли участь  наш парафіяльний  і дитячий хор та викладачі і студенти Вищого Професійно-Технічного Училища №3. Протоієрей Тарас Огар та священноієрей Руслан Бабій відслужили для прочан Службу Божу, а після літургії  усі разом взяли участь у Хресній Дорозі .  На завершення прощі помолились біля чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері, яка знаходиться у парафіяльній церкві с.Зарваниця, а також отримали благословення святими мощами, які знаходяться у цій святині.

Сьогоднішня євангельська подія є продовженням великих добродійств Спасителя щодо людини, яка після падіння прародичів з року в рік втрачає  постійну єдність з Богом.  За досить короткий час Ісус Христос робить три великі чуда, якими показує Свою владу над природою, над демонами, та над гріхом і хворобою.

Гадаринська історія є повна прихованого, глибокого трагізму, який на жаль повторюється у житті в різних видах чи проявах. Сьогодні сучасна людина своїми ідеалами, ідеями відірвалась від неба і гонить від себе Христа.

Отці церкви завжди звертають нашу увагу на те, що пристрасть губить, руйнує людину.

24 квітня 2001 року у присутності Його Святості Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декретів мучеництва, героїчних чеснот та чуд 52 Слуг Божих. Декрети стосувалися 28 Слуг Божих Української Греко-Католицької Церкви. 

Декретом у Ватикані стверджено мучеництво 26 кандидатів архиєпархіального процесу, що завершився у Львові 2 березня 2001 р. Передана зі Львова документація на кожного з них містила життєпис, відомості про мученицьку смерть, а також богословський аналіз його праць (якщо такі були).
Визнано мученицькою смерть Слуги Божого єпископа Миколая Чарнецького та його 24 соратників: єпископів, єпархіальних священиків, монахів та монахинь і одного мирянина. Усі вони постраждали у час комуністичного переслідування в Україні між 1935 - 1973 рр. Також визнано мученицькою смерть о. Емільяна Ковча, який загинув у нацистському таборі Майданек (Польща).

Окремим декретом проголошено мучеництво Слуги Божого Теодора Ромжі, єпископа Мукачівської єпархії ГКЦ.
Іншим декретом проголошено дійсність чуда, що відбулося через заступництво преподобної сестри Йосафати Гордашевської, співзасновниці згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

Знаємо з історії, пам’ять про великих людей, які зробили щось визначне для суспільства завжди вшановували їхні послідовники ставлячи по містах і селах їм пам’ятники, погруддя чи пам’ятні дошки, викарбовуючи для історії їх імена чи подвиги, які вони вчинили за своє життя. Та для нас християн є цікавішим те, що на світі в пам’яті живе незлічима кількість героїв, пам’ять про яких ніколи не згасає, а навпаки вона з дня на день зростає. Цих людей ми називаємо святими. Святий Іван Богослов в об’явленні згадує про них, як про великий натовп, перелічити яких  ніхто не міг. Безсумнівно апостол і євангеліст Іван Богослов говорить саме про них, як про святих. Святий апостол Павло у посланнях до Євреїв говорить про великий соньм святих, яких саме Господь зберіг для нас, щоби ми з вами могли їх наслідувати.

Проте, що серед того вибраного Христового воїнства є присутні українські святі, ми з вами можемо говорити без жодного перебільшення. Власне вони своїм життям та подвигом свідчили про  ті великі цінності, які почерпнули із євангельської  науки Спасителя.