Після богослужінь Великої Суботи вірні наших церков мали вже перед пасхальний настрій. По цілому Івано-Франківську можна було бачити прихожан різних конфесій та церков, які з великодніми кошиками поспішали до своїх святинь на освячення пасхальних страв. Напевно тільки в нашій церкві зберігалась ще ця давня традиція посвячення пасок та інших страв у Великодню Неділю. Тому дехто із ночі у храмі готувався до пасхальних богослужінь, а дехто вже з 5-ї години ранку, цілими родинами з великодніми кошиками, та з добрим святковим настроєм поспішали на Великодні відправи до своєї святині церкви св.влмч.Параскевії.

Традиційно в церкві богослужіння почались о 6-й годині з ранку. Першою відправою було Надгробне. Під милозвучний спів нашого дяка Романа Рудницького та регента хору Миколи Мудрика на переміну із священнослужителями настоятелем Храму митрофорним протоієреєм Іваном Репелою та протоієреєм Тарасом Огаром відправлялась ця частина Пасхальних богослужінь. Коли з гробниці забирають плащаницю і переносять через Царські Ворота на Престіл, що згідно з вченням Церкви свідчить про те, що вся Вселена очищена та відкуплена. Там плащаниця залишається перебувати до свята Вознесіння Господнього, на пам’ять 40-дневного перебування Спасителя на Землі після Свого Воскресіння.

Воскресіння Христове це є основа та вінець нашої віри, це перша і найбільша правда, яку в свій час звіщали святі апостоли. Під час цілого літургійного року Свята Церква вшановує неділю, як день, коли воскрес Ісус Христос, тому протягом цілого того часу оспівує цю славну подію в історії спасіння. Пояснюючи таїнство смерті Христа, Церква навчає нас, що від положення у гріб і до Світлого Воскресіння Христос, Син Божий – Бог і Чоловік. Тому кожна свята Літургія починається під час кадіння молитвою « У гробі плоттю, в аді з душею як Бог, в раю із розбійником і на престолі був єси Христе з Отцем і Духом все наповняючи неописаний».

У Старому Завіті ми вперше знаходимо спогад про свято Пасхи, тобто це свято пов’язане з виходом єврейського народу з єгипетської неволі. Господь Ісус Христос встановлює Нову Пасху, Сам стає живою жертвою, Він є Агнець Божий, Який прийняв гріхи світу на Себе, тому і Своєю Святою Кров’ю утворює Новий Завіт. Новий Завіт – поклав початок переходу народу Божого до Воскресіння і життя Вічного.

Після відправи першої частини пасхальних богослужінь Надгробного відбувається хресний хід навколо церкви. Усі присутні процесійно вийшли на церковне подвір’я, де відбувся обхід церкви під спів «Воскресіння Твоє Христе Спасе». Хор та священнослужителі співаючи цю пісню діляться з усіма вірними Пасхальною радістю з цієї надзвичайно великої події в історії людства. Тричі обійшовши святиню, пасхальна процесія зупинилась перед входом у храм, де і починається Пасхальна Утреня. Спів «Христос Воскрес» лунає на церковному подвір’ї перед зачиненими церковними дверима.  Після невеликого діалогу між священнослужителями та хором, отець Іван тричі  хрестом стукає в церковні двері, які відкриваються і всі вірні під спів «Христос Воскрес» заходять у храм. Продовжується утреня пасхальним каноном, який в у свій час написав святий Іван Дамаскин. Цей канон складає найважливішу частину пасхальної утрені,  по силі та глибині духовного змісту його називають ще «вінцем всіх духовних пісень».

По закінченні Утрені в храмі було відслужено Літургію, після якої було посвячено Артос та запрестольні вітражі, на яких зображені ікони Спаса Нерукотворного та святих верховних апостолів Петра і Павла.

Привітальне слово єпископів Івано-Франківської єпархії з нагоди  Великодніх свят зачитав настоятель храму о. Іван Репела, після чого звернувся з привітанням до вірних та гостей нашого храму, бажаючи всім доброго і святкового настрою та веселих свят.

За нашим давнім звичаєм на  церковному подвір’ї відбувся чин благословення з покропленням свяченою водою пасок та інших пасхальних страв.

У понеділок Світлого тижня на кладовищі наша парафіяльна спільнота разом із своїми духовними наставниками молилась за упокій душ спочилих своїх близьких.