Skip to content

 

Отець Володимир Косевич

Для нас нерозгаданою таємницею залишається місце народження отця Володимира. Нам відомо, що він народився у 1879 р. Знаємо, що навчався у  Львівській духовній семінарії. Також, нам відомо, що 24 жовтня 1903 р., відбулось вінчання майбутнього отця з Марією Бачинською - донькою пароха села Григорів, що на Рогатинщині. Від шлюбу отець не мав дітей, тільки у 1930-х рр., мав усиновлену дівчинку.  Під час навчання він був висвячений на священика на Різдво 7 січня 1904 р., митрополитом Кир Андреєм Шептицьким. Першою парафією отця Володимира стало село Петрилів Устецького деканату (сучасний Тлумацький район). Він був призначений 11 лютого 1904 р., сотрудником пароха.

Адміністратором Опришівців отець був призначений 1 травня 1904 р., змінивши тут отця Антонія. На новому місці отець Володимир активно приступив до роботи. За нього до церкви було добудовано будинок із західного боку. Отець  Володимир прослужив адміністратором Опришівців до 6 квітня 1905 р., бо з 7 квітня того ж року був переведений на посаду систематичного сотрудника пароха у село Рожнів, Снятинського деканату (тепер Косівського району). Новим  місцем  праці отця Володимира з 4 березня 1910 р.,  стало село Новоселиця, Косівського деканату (тепер Снятинського району). Спочатку отець Володимир працював як адміністратор парафії. Як парох Новоселиці отець Володимир був затверджений 1 вересня 1911 р. Улітку 1919 р., отець Володимир змушений був  відступити разом з частинами Української Галицької Армії за річку Збруч (кордон Польщі). Сталось це внаслідок активної підтримки отцем розбудови власної держави. Ми вважаємо, що він у цей час був капеланом українських військових частин.

Згодом отця Володимира було схоплено та ув’язнено у концтаборі на території Польщі, де він провів два роки. Після звільнення отець повернувся до Станиславівської єпархії. Одразу 1 квітня 1921 р., він був призначений адміністратором у село Старі Богородчани. Також 21 жовтня 1922 р., отець Володимир був призначений Асесором Станиславіської Консисторії з правом зберігання і користування паляринкою та духівником Богородчанського деканату. Сан духівника зобов’язував отця приймати сповідь у всіх священиків деканату. Після смерті пароха Богородчан, від 6 грудня 1925 р., отець Володимир став адміністратором парафії. У 1935 р.,  отець Володимир помінявся на парафію села Раковець  з отцем Романом Бачинським. Причини такого рішення нам невідомі. За ініціативи отця Володимира у 1935 р., була створена „Районова Молочарня” у Солотвині.

Під час Другої Світової Війни 1939-1945 рр., отець був парохом Раковця.  Перед наступом радянських військ у 1944 р., отець виїхав до Чехословаччини. Після закінчення війни він повернувся на Прикарпаття. Отець Володимир був призначений парохом села Хриплин. Десь у цей час його пограбували, і отець важко захворів. Помер отець Володимир у 1947 р., у віці шістдесять вісім років. Був похований він на міському цвинтарі Станіслава, за сучасним драмтеатром.

 

Мощі в церкві св. Параскевії.

 

Угодники Божі моліть Бога за нас

Запрошуємо до співпраці

 

 

Сайти УГКЦ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Облікові записи в соціальних мережах

 

 

Церковний календар

Святе Письмо

Катехизм Католицької Церкви

Перенесення мощей св.Параскевії Ч 1

Спільнота "Матері в молитві"

Відвідини з Йорданською водою.2012 рік.

Світильник істини

Запис проповіді слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького)

Батьки і діти

Життя людини без рук,без ніг !