Народився отець Ярослав 19 січня 1894 р., у селі Залужу Перемиської дієцезії. Під час Першої світової війни о.Ярослав був вояком легіону Українських Січових Стрільців. У боях зазнав поранення, на все життя в отця залишився осколок  у тулувищі, який завдавав йому значних фізичних страждань. Навчався у Станиславівській духовній семінарії. На священика був висвячений в неодруженому стані у 1929 р. Першою парафією отця Ярослава було село Кобаки, Косівського деканату. У 1932 р., він був адміністратором у селі Підпечари, Тисменицького деканату. Займався культурно-просвітницькою роботою, очолював місцеву філію товариства „Рідна школа”.

З 21 жовтня 1933 р., отець Ярослав був призначений адміністратором парафії Опришівці. Перший запис у метричній книзі смертей отець зробив 20 листопада 1933 р.  У селі отець брав активну участь у діяльності осередків українських національних товариств. З яких причин помінявся парафією з отцем Іваном Блавацьким, парохом села Хриплин, нам невідомо. Отець Іван 1 листопада 1938 р., був призначений адміністратором Опришівців. Хоча останній похорон у селі отець Ярослав відправив 25 листопада 1938 р. На новій парафії Хриплин отець сприяв розвитку українського культурного життя.

Повернувся до Опришівців отець Ярослав на початку жовтня 1944 р., а 4 жовтня він зробив перший запис у метричній книзі смертей. Повоєнні роки були досить важкими для отця, місцеві опришівецькі комуністи постійно цькували і ганьбили церкву та священика. Отець Ярослав змушений був помінятись парафіями з отцем Йоаном Клиновським. Парохом села Старий Мізунь, Долинського деканату він був затверджений 25 серпня 1959 р. Однак і тут місцеві активісти писали доноси на отця, звинувачуючи його в „уніатстві”.

З 27 березня 1962 р., отець був призначений парохом Богородчан та села Нивочин. На новій парафії отець Ярослав був відправлений на пенсію через „грубе порушення законодавства”. Але уже в 1963 р., отця призначили парохом села Тростянець, Долинського деканату. У 1964 р., отець вдруге вийшов на пенсію. Та ненадовго, бо 5 квітня 1965 р., його призначили парохом села Луквиця, Богородчанського деканату. Нам невідомий ні час смерті отця Ярослава, ні місце його поховання.