Народився отець Теодор 25 лютого 1863 р., у селі Потічище Городенківського деканату, у родині Миколи Матейка і Марії Корто. Навчався він у Львівській духовній семінарії. Висвячений на священика, Теодор був на Різдво 7 січня 1889 р., Владикою Юліаном Пелешом Знаємо, що дружина отця називалась Мальвіна. Мав отець доньку Марію та сина Тараса. Першою парафією отця стало село Дзвиняч, Заліщицького деканату, що на Тернопільщині. Там 21 січня 1889 р., він був призначений сотрудником пароха. Згодом 1 липня того ж року отця перевели до села Зозулинці, Заліщицького деканату. На новій парафії він також виконував обов’язки сотрудника. З 1 червня 1890 р., отець Теодор був переведений до села Тлусте, того ж деканату. Там також він був призначений сотрудником.

З 30 квітня 1895 р., отця перевели до села Путилів, де він був призначений адміністратором парафії. Через деякий час він був призначений парохом у село Глибоке, Чернівецького деканату. У 1897 р., отець був призначений шкільним комісаром при раді шкільній у містечку Сторожинець. А 10 грудня 1900 р., отець Теодор отримав сан дійсного радника Консисторії з відзнакою Крилошанина.

А з 27 березня 1905 р., отець Теодор був затверджений парохом Опришівців. Приїхав він 31 березня до села. Разом з вірними парафії будував новий храм, тому що дерев’яний храм згорів від удару блискавки. У 1908 році посвятив святиню блаженної пам’яті ісповідник віри священномученик Кир Григорій  Хомишин.

Під час проголошення Західно-Української Народної Республіки отець Теодор активно підтримував дії молодої української влади. Так 26 грудня 1918 р., він був вибраний від Опришівців членом Повітової Господарської Ради. Очолював отець Теодор у 1924, 1926, 1928 рр., місцеву філію „Просвіти”, та виступив ініціатором створення читальні „Просвіти” у Чукалівці у 1926 р. У 1927 р., отець Теодор був обраний до гмінної ради Чукалівки, як представник Українського Національно – Демократичного Об’єднання, політичної партії найбільш популярної у той час.

Помер отець Теодор 20 листопада 1931 р., від тифу, у віці шістдесяти дев’яти років. Похований був на опришівецькому цвинтарі 23 листопада, поховання отця особисто очолював єпископ-помічник Іоан Лятишевський у присутності священиків та парафіян.