Сьогодні ми прослухали притчу про покликаних на весілля. Господь Ісус Христос під час Свого земного життя дуже часто звертався у Своїх науках через притчі, бажаючи більш доступніше і зрозуміліше відкрити перед ними шлях, який веде у Царство Небесне. Проповідуваних притч було багато, але ціль в них була завжди одна – розрухати наші холодні серця, зміцнити нашу ревність у виконанні елементарних, щоденних практик, які будуть будувати наше духовне життя.

Весь християнський світ 28 серпня світло звершує пам’ять переставлення Божої Матері. Хоча на перший погляд подія, яку святкуємо виглядає сумною тому, що ми зустрічаємось із смертю та все ж свята Церква одягнена в ризи торжества, радіє та ликує і всіх нас запрошує до цієї радості.

З нагоди дня незалежності України у нашому храмі відслужили подячну Службу Божу сотрудники о.Тарас Огар та о.Руслан Бабій. По літургії зі словом звернувся до присутніх у храмі о. Тарас. Після завершення літургії процесійно вийшли до пам'ятника Борцям за волю України, де вірні з духовенством молились за упокій безсмертних душ кращих синів і дочок Українського народу, які віддали своє життя за майбутню незалежність України. Зі словом привітання до громади нашого мікрорайону звернулись голова територіального комітету п. Василь Ревчук та секретар міської ради п.Василь Бойчук.

Дорогі співвітчизники!

Слава Ісусу Христу!

Щиросердно вітаємо вас із найбільшим національним святом українського народу — Днем незалежності України!

Господь вибрав собі на служіння ізраїльський народ, який походить від праведника, патріарха Якова. Цьому ж народу довірив свій Божий виноградник, від якого сподівався отримати великі плоди віри і праведності. Та на жаль лукавими виноградарями виявились ізраїльтяни. Старий Завіт переповнений свідченнями про їхню невдячність, безсердечність та жорстокість.

Для багатьох хрещених та ніби і віруючих людей свято Преображення зводиться на жаль до народної традиції свята - Яблуневого Спаса, хоча ми всі розуміємо, що ні яблука, а ні виноград до цього свята відношення не мають. Просто колись ще в Старому Завіті всі початки плодів приносили до храму для благословення. Люди раніше старались жити з Богом, а звідси виникали різні звичаї, які відображали такий спосіб життя. Земля приносить плоди по промислу Божому, а людина на знак подяки приносить їх у храм. Тому всі ці фрукти, які будемо посвячувати після літургії, в духовному розумінні ніяк не пов’язані з Преображенням, просто вони дозрівають до цього свята. Тому ми повинні зрозуміти, що освятити плоди – фрукти, а потім їх з’їсти, це не є найголовнішим у цьому святі, бо саме це применшує правдиве значення духовного торжества, яке переживає Свята Мати Церква.

Відеотрансляція свята Преображення.

В новозавітню історію Свята гора Тавор увійшла, як гора Преображення, хоча в євангелії нема згадки про перебування Спасителя з учнями саме на горі Тавор. Є спогад в євангелії від Матвія та Марка про «високу гору» ( Мт.17:1 та Мк 9:2) дивись « По  шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору» Мт.17:1  та «Шість  же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору» Мк 9:2. Євангелист Лука згадує взагалі тільки про «гору» Лк.9:28 – «..по цій розмові Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись».

Сама думка про вічне життя говорить про глибоку віру цього юнака. Якщо так щиро визнаємо то ми дуже мало думаємо про вічне життя. Ми радше виконуємо свої християнські обов’язки, а життя вічне нас не так  і вже турбує, якби мало б насправді турбувати. Протягом свого життя ми десь-колись згадуємо про вічність. Ми найбільше переживаємо щоб Господь в цьому житті виконав усі наші потреби та вибавив від усіх проблем. За звичай про вічність згадуємо коли довідуємось про смерть чи про тяжку хворобу когось із близьких. Здебільшого про це думають люди вже похилого віку, але це не є проблемою молодих та людей середнього віку.

Сучасна людина, коли є кимось скривджена, дуже часто питає священика : «чи маю я прощати за скоєну мені кривду?» Люди не звикли тепер вибачати, вони не завжди готові підставити свою другу щоку на знак смирення. Тому порушена проблема сьогодні буде предметом недільної науки. Євангеліє, яке ми з вами чуємо в 11 неділю по зісланню Святого Духа, починається з того, що один заможний добродій хотів перевірити своє майно. Тому наказує зробити щось на кшталт генеральної ревізії у своєму господарстві. Але якщо ми з вами подивимось, що передувало цій розповіді у Євангелії від святого апостола Матвія, то почуємо, що відбувся діалог між апостолом Петром та Ісусом.

В неділю 8 серпня у нас в гостях побував о. Іван Гудзь, який тепер духовно опікується нашими заробітчанами в Португалії. До свого від’їзду в 2002 році у Португалію, отець Іван був сотрудником в церкві святої великомучениці Параскевії  (Опришівці) та викладачем Івано-Франківської Теологічної Академії. Вже протягом кількох років підряд, перебуваючи у відпустці на Україні, завжди приїжджає до нашої церкви. Цього разу під час літургії о. Іван виголосив проповідь, в якій звернув увагу кожного з нас на безмежне Боже милосердя та на людську жорстокість. Після святої літургії о.- парох Іван Репела  подякував за спільну молитву о. Івану та побажав міцного здоров’я та кріпості у служінні в Христовому Винограднику.