Skip to content

Священики церкви

 

Отець Іван

 

Отець Тарас

 

Отець Руслан

 

Перша неділя Великого Посту.
П'ятниця, 10 березня 2017

Ми з вами перебуваємо в подорожі Великим постом, одна із цих зупинок є перша неділя, яку називають Неділею Торжества Православ’я. У євангельські розповіді ми чули як Господь покликав до апостольського служіння Пилипа, а згодом його приятеля Натанаїла. Пилип багато чув про Ісуса, коли Його побачив і почув слова: «Іди за мною» Ів.1.43, не питався чому я маю йти за Тобою, але пішов за Ним.

Виглядає так, що Пилип сам шукав зустрічі з Ісусом, та все ж Євангеліє говорить наступне : «Наступного дня Ісус захотів йти до Галілеї; і знаходить Пилипа». Ів.1.43 То хто кого знайшов: Ісус Пилипа, чи Пилип Христа?

Коли він пережив цю зустріч з Учителем, зустрів свого приятеля Натанаїла і каже йому : «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса Йосифового сина, з Назарету.» Ів.1.45. Які прості слова Пилипа! Натанаїл, який також як і всі євреї, що жили в цей час очікував приходу Месії подивляє таку піднесеність свого товариша. Пилип на цій хвилі радості не каже : «Ми знайшли пророкованого Месію», чи «Сина Давида», чи « Царя Ізраїля», навіть не «Господа Христа», він тільки дає зрозуміти своєму приятелю, що вони (тобто до цього з Ісусом познайомились брати Андрій та Симон-Петро) знайшли Того, про Якого писав Мойсей і пророки. Він не шукає слів щоб зворушити Натанаїла, але ділиться з ним від пережитої радості. Напевно, що вони між собою неодноразово про ці речі говорили, але сьогодні це сталось, Пилип ділиться радістю від зустрічі з Ісусом. На такі слова Натанаїл спокійно відповідає : «що може бути доброго з Назарету?» Ів.1.46. На перший погляд виглядає, що він заперечує Пилипу, адже він добре знав звідки має прийти Месія, а тут Пилип говорить про невідоме місто Назарет, що може бути доброго, цими словами Натанаїл немов підкреслює, що з нетерпінням бажає найскоріше зустрітись з Ісусом. Про ці дивні почуття двох апостолів, про їхнє покликання є розповідь в цьому Євангелії, але хтось може сказати, а що це все має до Великого Посту в якому ми перебуваємо? Думаю що відповідь ви отримаєте згодом.

Напевно ми можемо багато дискутувати з приводу того, чому Мати Церква в цю неділю подає нам саме це Євангеліє. Для мене особисто є важливими два вислови Ісуса в ньому. Перше, це звернення до Пилипа : «Іди за мною», а друге те, що Спаситель скаже Натанаїлу, про що ми згодом будемо говорити. Отже, запитайте себе, дорогі у Христі, якби сьогодні ви почули такі слова від Ісуса : «Іди за мною» чи ви б пішли за Ним? Чи ви б хотіли почути такі слова? Яка буде в мене реакція на таке запрошення? Ось Він виразно називає ваше ім’я і звертається до вас : «Іди за мною».  Можливо ви б заперечили, але ж Він так не говорить. Говорить, саме ці слова є адресовані до нас. Він до кожного звертається : «Іди за мною», але ми не хочемо цього чути, ми не можемо відмовитись від того, що є у нас, а тому ми не з Ним.

Апостол Павло пише, що Бог «обрав нас ранiше створення свiту, щоб ми були святi й непорочнi перед Hим у любовi, наперед призначивши усиновити нас Собi через Iсуса Христа» Еф.1.4. Не ми обрали Бога. Господь обрав кожного з нас і, незважаючи на наші недоліки та недосконалості, покликав нас за собою…

Друге що не менш важливе є в цьому Євангелії, це слова які промовив Спаситель до Натанаїла при зустрічі з ним. Ось справжній ізраїльтянин…. Скажіть ви б хотіли почути такі слова? Щоб Господь сказав вам : Ти справжній християнин. Без перебільшення я б хотів почути це. Щиро кажу вам, я хотів би щоб Ісус так сказав і про кожного з вас. Що ж бракує нам для цього? Звичайно потрібно багато над собою працювати. Хоч ці прості рибалки не розуміли спочатку  в чому полягатиме їхнє апостольське служіння, можливо вони не думали про те наскільки це буде важко, відповідально, небезпечно. Та все ж вони слухають Його, навчаються від Нього і виконують те, що Він заповідав їм.

Ось ми з вами перебуваємо в часі Великого посту. Великий піст – час посиленої праці над собою, віднови, покаяння і радості. Саме тут в цьому часі ми здобуваємо перші перемоги над собою, спостерігаємо за своїм духовним ростом чи навпаки падінням. Завдяки тому, що ми працюємо над собою, хочемо змінитись у нас на душі є духовна радість. Радість від того, що залишаємо те, що нас віддаляє від Бога, від тої суєти, яка є в світі, від тих буднів, в яких ми були без Нього, щоб знайти себе справжнього, тобто такого, яким хоче нас бачити Ісус. Ми в цьому часі маємо зробити вихід з минулого, це і є справжня Пасха, песах – вихід. Саме до цього нас готує Великий піст. Вихід зі стану гріха і перейти в стан благодаті. Для того маємо використати всі ресурси, які дає нам Церква в часі посту. Все це можна сказати є подорож. Ми з вами зараз перебуваємо в часі пори року – весни, а в ній  ми знаємо все оживає, зростає. Ця весна має бути і в нашому духовному житті, вона має робити потрібні корисні для нас зміни. Звичайно хочеться, щоб ми органічно влились в цю пору року, щоб у нас почали проростати плоди молитви, роздумів та покаяння. Та всі інші плоди, яких нам так бракує в житті духовному. Цей посту – це наша можливість стати хоч трішечки кращими, ніж були до цього часу.

Коли наступає піст всі відразу ж говорять про їжу, що можна, що не бажано їсти, кому можна, коли можна їсти. В цей час можна спостерігати як всі в одну мить стають фахівцями в цьому питанні. Піст це не тільки відмова від їжі, це відмова від усього до чого ми є прив'язані в житті.

Перш ніж говорити про духовну складову посту, треба зрозуміти, як ми будемо харчуватися в цьому часі. Сенс посту – не в тім, щоб не вживати тваринної їжі, бо сама їжа не наближає і не віддаляє нас від Бога. Але від того як ми будемо харчуватись залежить і яку ми будемо мати молитву. Звичайно час посту є для того, щоб утриматись від їжі, яку маємо цілий рік, і коли ми робимо перші кроки в часі посту ми стаючи на молитву відчуваємо себе «легшими», саме в такому стані наша молитва для нас буде мати успіх. Нам слід розуміти, що не всі можуть постити, не всі можуть втриматись від спокус, не слід всіх рівняти під себе, ми не повинні людей осуджувати. Піст є час нашого звільнення. Звільнення від того, що поневолює нас. Маємо в цьому часі можливість від чогось також відмовитись. Кожен напевно добре знає що його віддаляє від Бога, саме від цього маємо можливість звільнитись.

В часі Великого посту потрібно посилити нашу молитву. Ми з вами деколи настільки є зайняті різними обов’язками, що нам не вистачає часу на молитву. Тому як правило вся наша молитовна практика зводиться до мінімуму. Нам слід визнати те, що ми не хочемо молитись. Ми не маємо часу на спілкування з Богом, хоча маємо час для телебачення, інтернету і т.д. Кожного разу ми обіцяємо : «завтра почну молитись як належить, але не сьогодні», оправдовуючи себе втомою після праці чи чимось іншим. Піст заохочує нас до посилення молитовного правила. Прикладом для нас є практика церкви – збільшувати богослужіння на час посту. Наш обряд дає нам багато таких молитовних практик : велике повечір’я з читанням канону святого Андрія Критського, де можемо зануритись разом зі святителем Критським в глибину покаяння, маємо літургію напередосвячених дарів, підчас якої завжди читають два читання з книги Буття та Приповідок, сорокоусти чи парастас – роздумати над вічністю. Під час всіх богослужінь посту читаємо молитву святого Єфрема Сирійського, яка заохочує нас до покаяння. Маємо практику великопосних відправ Хресної Дороги, акафісту до Страстей, які допомагають нам розважати над тими останніми годинами життя нашого Спасителя.

Хотілось би щоб ми за вами віднайшли час для читання Святого Письма чи інших побожних книжок. Читання Слова Божого насичує нашу безсмертну душу. Читати і роздумувати над прочитаним принесе велику користь для нас. У часі Великого посту Церква за щоденними богослужіннями прочитує три старозавітні книги: Буття, пророка Ісаї та Притч. Існує також благочестивий звичай прочитувати самостійно всі чотири Євангелія. Важко бути християнином, не знаючи Святого Письма.

Час Великого посту є сприятливим для того, щоб відвідувати богослужіння. Всю красу у Великому пості можна відчути тільки у тихій красі буденних служб. Намагайтеся хоча б один або два рази прийти до храму на читання Великого покаянного канону святого Андрія Критського. Бажано б відвідати в часі посту літургію напередовячених дарів, помилуватися неповторними розспівами цього богослужіння.

Великий піст є часом, коли ми знову маємо можливість проявити своє милосердя, зробити якусь добру справу і т.д. Подивімось навколо себе можливо біля нас є ті, хто чекає від нас допомоги.

Отже час Великого посту є особливим часом, який нам потрібно прожити з користю для душі та тіла. Його треба провести на найглибшому рівні своєї свідомості, адже час посту – це час, що вимагає від нас прийняття рішень і постійних зусиль. Просімо щоб Милостивий Господь допоміг нам провести цей благодатний час. Зичу щиро усім вам щоб пройшовши цю не легку дорогу посту ми змінились в кращу сторону і до кожного з вас наш Воскреслий Спаситель міг сказати : «Ти справжній християнин в якому немає ні грама лукавства». Амінь.

Протоієрей Тарас Огар.

 

 

 

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

 

Мощі в церкві Св. Параскеви.

Угодники Божі моліть Бога за нас

Банери сайтів які рекомендуємо відвідувати .

Наше опитування

Як часто Ви відвідуєте Храм Божий?


Свята Параскево моли Бога за нас !

Канони партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви

Святе Письмо

Кодекс Канонів Східних Церков

Церковний календар

Катехизм

Молитовник

Дорога, Правда і Життя...

Документальний фільм, присвячений 100-річчю церкви Святої Параскеви та 20-й річниці виходу її з підпілля.

Молитва за Україну біля могили борцям за волю України.

Молитва за Україну в День 24-Ї річниці Незалежності України біля могили Борцям за волю України.

Молитва за Україну - Боже великий, єдиний, Нам Україну храни.

Боже великий, єдиний... Молитва в Уневі.

Духовний гімн України "Боже великий єдиний, нам Україну храни..."

Боже великий, єдиний... Молитва в Крилосі.

Молитва за Україну в с.Терновиця.Боже Великий Єдиний - Духовний гімн України.

Молитва за Україну-Боже великий, єдиний, Нам Україну храни.